11 січня - Всесвітній день «спасибі»

Свято слів вдячності виникло порівняно нещодавно з ініціативи ООН і ЮНЕСКО, щоб нагадати людям про необхідність промовляти слова подяки не лише один раз на рік. Окрім того 21 вересня відзначають ще одне схоже свято - Всесвітній день Вдячності.

«Спасибі», «дякую», «данке», «мерсі», «сенк-ю», «граціе», «благодарю» - слова вдячності вимовляються людьми здебільшого автоматично та беземоційно. Що означають ці слова для нас: звичну формальність задля ввічливості, чи щось нематеріальне та духовне?

Ми чудово розуміємо значення гарних манер, їх необхідність у повсякденному житті, але найчастіше ми висловлюємо подяку ніби мимохідь, не замислюючись про її значення. А між тим слова подяки мають дивовижні властивості, але вимовляти їх не можна, коли людина знаходиться у роздратованому стані. Психологи вважають, що слова вдячності – це знаки уваги, вони є усними «пестощами» і здатні зігріти своїм теплом.

Ми кожного дня говоримо один одному «дякую», тому важливо пам’ятати, що справжня вдячність – це лише та, що йде від чистого серця.

Власне слово «спасибі» - походить від слів «Спаси Біг», «Врятуй Боже». А от українське «дякую» має більш складне походження. Філологи твердять, що це ніщо інше, як запозичення з польської мови - де вимовляється, як «дзенькую». А от поляки своє подячне слово перейняли від німців. Отже німецьке «данке», запевняють словесники, - німецького походження. Це слово, у різних варіантах, є спільним для багатьох східнослов'янських мов.

Дякую, говорять, до кишені не покладеш, і на хліб не намастиш. Проте психологи певні - це слово володіє особливою силою та енергетикою. З їх допомогою люди дарують радість один одному, висловлюють увагу і передають позитивні емоції - те, без чого наше життя стало б мізерним і похмурим. Відмітимо і ми: 11 січня - всесвітній день «С П А С И Б І!».